Нацбанк випустить банкноту часів УНР. ФОТО

З 17 грудня Національний банк випустить сувенірну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

 Фото: НБУ

Сувенірна банкнота створена з нагоди 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та введення в обіг перших українських паперових грошей.

НБУ нагадує, що навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей з "рублів" на "гривні", бажаючи підкреслити спадкоємність традицій держави з часів Київської Русі.

Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система, хоча її формування відбувалося в складних умовах.

Сувенірна банкнота "Сто гривень" виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80×170 мм. Тираж сувенірної банкноти – 100 тис. штук (в тому числі 50 тис. штук в сувенірній упаковці).

Фото: НБУ

 

Основне зображення лицьового боку сувенірної банкноти – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень (лицьовий бік), ліворуч від якої написи: НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ (вертикальний напис), УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917 – 1921 (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року, та рік друкування банкноти – 2018.

Ліворуч від основного зображення (унизу) – оптично-змінне зображення 100 РОКІВ, колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого.

Біля правого краю сувенірної банкноти розміщено частину наскрізного елемента 1918 сіро-синього кольору та латентне зображення 100, приховане в коричнево-фіолетовому квадраті.

Придбати сувенірну банкноту "Сто гривень", яка не є платіжним засобом, можна в пунктах продажу: відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку в регіонах, банків-дистриб’юторів.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.