Село на Львівщині відмовилося від меморіальної дошки на честь стрільців УГА

У Грядівській сільській раді Жовківського району Львівської області не захотіли встановлювати меморіальну таблицю для вшанування пам’яті воїнів Української Галицької Армії.

Про це повідомляє "Форпост" із посиланням на газету "Прикордоння".

Такі меморіальні таблиці були встановлені на початку листопада на території 20 сільських рад з метою вшанувати пам’ять борців, які боролись за волю і належність України з нагоди 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Такий вигляд мають меморіальні дошки стрільцям УГА
Однак, незважаючи на те, що меморіальна таблиця була виготовлена, у Гряді не захотіли її встановлювати.

"Ми порушили це питання перед депутатами. Ті сказали дослухатись до людей. Представники церковного комітету заявили, що її [таблиці, – ІП] нам непотрібно", – пояснив голова Грядівської сільської ради Михайло Василина. – "У ті роки у нашому селі загинуло кілька воїнів, але тут вони не були похованими. Крім того, у нас є одна символічна могила, але поховання там немає".

За словами сільського голови, у розпорядженні громади та сільської ради немає інформації про те, чи є на її території поховання вояків УГА, січових стрільців чи інших борців за волю України того періоду. Тому встановлювати меморіальну таблицю у Гряді не будуть.

"Громада свою думку сказала. Я проти неї не піду. Крім того, не маємо де її [таблицю, – ІП] вчепити", – додав Василина.

Як повідомлялося, одну із київських будівель прикрасив мурал, присвячений учасникам бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на станції Крути в 1918 році.

Настільну стратегічну гру "Галичина 1918—1919", яку створили до 100-річчя утворення ЗУНР,  можна замовити.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.