Суд ФРН: Фото музейних експонатів не підлягають публікації в Інтернеті

Фотографування музейних експонатів і публікація зроблених фото в Інтернеті неприпустима. Такі дії порушують авторські права і право на публікацію, постановила Федеральна судова палата Німеччини.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

Якщо музей забороняє фотографування своїх експонатів, то відвідувачі не мають права фотографувати картини і публікувати зроблені знімки в Інтернеті, постановила Федеральна судова палата Німеччини у четвер, 20 грудня.

Постанова була винесена у справі співробітника сайта "Вікіпедія", який у 2007 році сфотографував картини у музеї Райса-Енгельхорна (Reiss-Engelhorn) в Мангеймі, а також відсканував фотографії в одному з музейних каталогів, а потім опублікував відзняте у "Вікіпедії".

Згідно з висновком суду, у випадку з відсканованими фотознімками з каталогу має місце порушення авторських прав, оскільки фотограф, який зробив фото для музейних публікацій, передав цьому музею права на публікацію.

Що стосується власне фотографій, то вони перебувають під захистом, оскільки фотограф, здійснюючи зйомку, приймає цілий ряд художніх рішень, що стосуються місця, відстані, кута зйомки, освітлення і кадрування.

Суд також констатував, що співробітник "Вікіпедії", роблячи власні фотографії, порушив договірно оформлену заборону на фотографування в даному музеї. Адже правила користування і піктограма у вигляді перекресленого фотоапарата є частиною договору про правила відвідування музею.

"Вікімедіа", що є підрозділом "Вікіпедії", висловила розчарування постановою суду. "Музеї повинні робити все для забезпечення максимальної доступності мистецтва і культури минулих століть", - вказав представник "Вікімедіа".

Самі по собі картини, виставлені в комплексі "Музей Райса-Енгельхорна", є суспільним надбанням, оскільки після закінчення 70 років після смерті художника, його роботи вже не охороняються авторським правом.

Як повідомлялося, картина видатного українського митця Сергія Васильківського "Етюд з будинком" повернулася з Німеччини до Харківського художнього музею.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...