У Білорусі почали публікувати документи з історії партизанського руху

Національний архів Республіки Білорусь опублікував перші розвідувальні зведення Білоруського штабу партизанського руху (БШПР) за січень – липень 1944 р.

Про це повідомляє кореспондент агентства "Мінськ-Новини".

 Фото: "Мінськ-Новини"

На офіційному інтернет-сайті архіву розпочато публікації документів з історії партизанського руху.

Починаючи з 3 січня 2019 року в розділі проекту "Пам'ятаємо! Пишаємося!" будуть розміщуватися цифрові копії розвідувальних зведень БШПР. З'являтися вони будуть в точному хронологічному порядку, відповідно до дат їх створення.

"Перший такий документ був підготовлений БШПР 3 січня 1944 року, - каже архівіст Святослав Кулінок. – Це лише 6 листків машинописного тексту, в які вкладено працю тисяч народних месників".

Всього в розвідапараті партизан, за словами С. Кулінка, налічувалося близько 1 200 чоловік, для зв'язку з радянськими підпільниками і передачі відомостей між загонами і бригадами було задіяно понад 19 тисяч зв'язкових. У військовій розвідці партизан діяли близько 15 тисяч чоловік.

"В остаточний варіант зведення потрапляла лише найважливіша інформація, отримана з величезного масиву розвідувальних донесень, що надійшли з окупованих територій, - пояснив архівіст.

- Для дослідників періоду Другої світової війни це унікальний комплекс документів. Наприклад, в першому опублікованому документі партизани розповідали про створення під Мінськом двох "фіктивних" аеродромів в районі селища Заболоття та села Велике Стіклево. Там же ж були розміщені німецькі зенітні батареї".

Читайте також:

Зоряний рейд. Як Сидір Ковпак на Буковель мандрував

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.