Радянських дисидентів і сучасних в'язнів Кремля згадали на "Вечорі різдвяних Василів"

12 січня в колонній залі КМДА зібралася українська громада на традиційний Вечір Різдвяних Василів, який започаткував у 1989 році філософ, дисидент, письменник Євген Сверстюк.

12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та інші.

Вечір Різдвяних Василів, який на початках заповідався як вечір пам’яті українських поетів, що народилися на Різдво або біля нього (звідки й назва): Василя Чумака, Василя Елана-Блакитного, Василя Симоненка та Василя Стуса, з часом перетворився на філософську розмову про феномен "прямостояння" та вміння лишатися собою за будь-яких обставин, кидаючи виклик системі.

 

Цього року вечір мав свій символічний підзаголовок: "історія від шістдесятників до Сенцова". І згадували учасники вечора не лише про минуле, але й про сьогодення, проводячи паралелі методів роботи НКВД-КГБ та російської ФСБ.

Спогадами поділилися дисиденти Василь Овсієнко та Микола Горбаль, відомий журналіст, колишній керівник української редакції радіо "Свобода" Богдан Нагайло. А актриса Римма Зюбіна прочитала фрагменти "Рассказов" Олега Сенцова.

Просто на сцені виникла пропозиція перекласти цю збірку українською, і видавництво "Кліо" відгукнулося на неї. Щиру атмосферу вечора підтримали виступи гурту "Дай Боже", які щедрівками та віншуваннями нагадало про наближення Щедрого Вечора, лауреатів премії Василя Стуса сестер Тельнюк, Ігоря Жука, Ольги Голуб та Тараса Компаніченка.

У рамках вечора проходила акція підтримки сучасних політв’язнів – кожен охочий міг підписати різдвяну листівку, яку організатори акції обіцяли відправити до місць утримання українців та полонених моряків. Усього було підписано більше сотні привітань.

 

"Ці листи – вони важливі і тим, хто пише, і тим, кому вони адресовані. Вони дають відчуття, що ми всі єдині, що їх не кинули, про них пам’ятають, за них переживають і роблять усе, щоб вони повернулися додому. І дуже хочеться, щоб вислів "український політв’язень" у 2019 році став історією", - зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Організаторами вечора виступили Український Інститут національної пам’яті, Видавництво "Кліо", Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».

Оксамитова (Р)еволюція у Чехословаччині

17 листопада 1989 року силовики брутально били студентів: кількість поранених людей сягала декількох сотень. Ще того ж вечора Прагою розійшлася новина, що поліціанти забили до смерті одного студента, ця ж інформація миттєво поширилась і в західних ЗМІ.

Година папуги. Поїзд не в той бік

У свідомості генерала Лянґнер не було місця для думки, що один офіцер може зганьбитися обманом іншого. Лянґнер летів назад заспокоєний. Під крилом того літака, далеко внизу паровози тягли вагони. У вагонах сиділи польські військові. Їх везли не у той бік, про який домовлявся Лянґнер із Тимошенком і Шапошніковим.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді