Радянських дисидентів і сучасних в'язнів Кремля згадали на "Вечорі різдвяних Василів"

12 січня в колонній залі КМДА зібралася українська громада на традиційний Вечір Різдвяних Василів, який започаткував у 1989 році філософ, дисидент, письменник Євген Сверстюк.

12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та інші.

Вечір Різдвяних Василів, який на початках заповідався як вечір пам’яті українських поетів, що народилися на Різдво або біля нього (звідки й назва): Василя Чумака, Василя Елана-Блакитного, Василя Симоненка та Василя Стуса, з часом перетворився на філософську розмову про феномен "прямостояння" та вміння лишатися собою за будь-яких обставин, кидаючи виклик системі.

 

Цього року вечір мав свій символічний підзаголовок: "історія від шістдесятників до Сенцова". І згадували учасники вечора не лише про минуле, але й про сьогодення, проводячи паралелі методів роботи НКВД-КГБ та російської ФСБ.

Спогадами поділилися дисиденти Василь Овсієнко та Микола Горбаль, відомий журналіст, колишній керівник української редакції радіо "Свобода" Богдан Нагайло. А актриса Римма Зюбіна прочитала фрагменти "Рассказов" Олега Сенцова.

Просто на сцені виникла пропозиція перекласти цю збірку українською, і видавництво "Кліо" відгукнулося на неї. Щиру атмосферу вечора підтримали виступи гурту "Дай Боже", які щедрівками та віншуваннями нагадало про наближення Щедрого Вечора, лауреатів премії Василя Стуса сестер Тельнюк, Ігоря Жука, Ольги Голуб та Тараса Компаніченка.

У рамках вечора проходила акція підтримки сучасних політв’язнів – кожен охочий міг підписати різдвяну листівку, яку організатори акції обіцяли відправити до місць утримання українців та полонених моряків. Усього було підписано більше сотні привітань.

 

"Ці листи – вони важливі і тим, хто пише, і тим, кому вони адресовані. Вони дають відчуття, що ми всі єдині, що їх не кинули, про них пам’ятають, за них переживають і роблять усе, щоб вони повернулися додому. І дуже хочеться, щоб вислів "український політв’язень" у 2019 році став історією", - зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Організаторами вечора виступили Український Інститут національної пам’яті, Видавництво "Кліо", Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.