АНОНС: День селфі в Національному музеї історії України у Другій світовій війні

16 січня Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує долучитися до Міжнародного флешмобу музейних селфі. Лише у цей день вхід до музею коштуватиме… селфі.

У виставковому залі музею на відвідувачів чекатимуть сучасні захисники України: Ігор Гордійчук ("Сумрак"), Валерій Краснян ("Барс"), Павло Чайка ("Сігл"), Андрій Шараскін ("Богема"), Дмитро Ярош ("Яструб") та волонтерка Яна Зінкевич.

Станьте учасником акції та скористайтеся можливістю сфотографуватись із їх точними копіями – унікальними силіконовими фігурами.

Для участі потрібно:
- зробити селфі на тлі скульптури "Батьківщина-мати" чи інших упізнаваних об’єктів на території Меморіалу;
- опублікувати його у Facebook, Twitter чи Instagram із хештегами #MuseumSelfie , #warmuseum та тегом геолокації Національний музей історії України у Другій світовій війні;
- на вході до музею показати розміщений пост.

Далі заходите в музей, абсолютно безкоштовно робите селфі біля скульптур українських героїв чи улюблених експонатів та публікуєте круті фото в соцмережах.

У ході акції заборонено:
- використовувати спалах під час фотозйомки в експозиційному просторі, позаяк це шкодить музейним раритетам;
- використовувати зроблене в музеї селфі як інструмент політичної агітації чи протиборства.

Музей працює з 10.00 до 18.00. Каса відчинена до 17:00.

Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 27.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.