У центрі Києва згорів будинок 1883 року. ФОТО

16 січня від пожежі постраждав будинок на вулиці Грушевського 4Б в Києві. Як виявилосяя, від 2015 року він не має охоронного статусу пам’ятки архітектури.

Про це 44.ua повідомив голова Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк, інформує "Хмарочос".

"У 2011 році було розпорядження про знесення будівлі. Аби цього не сталося, орган культурної спадщини подав у Міністерство культури інформацію про внесення будинку до державного реєстру архітектурних пам’яток. Але вже 2015 року власники через суд скасували цей наказ", – повідомив він.

Відсутність охоронного статусу призводить до того, що власник будівлі не звітує перед КМДА про її долю.

 Фото: Артур Дубровенко / Информатор

Будинок розташовується біля готелю "Дніпро" поряд з Європейською площею. Його збудували в 1883 році за проектом архітектора Ніколаєва на замовлення київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії.

Хоча будинок було визнано непридатним для проживання ще 1989 року, у 2006 році відселені мешканці знову приватизували свої квартири і продали їх компанії "Грааль". 

 Проект 48-поверхової будівлі, яку планує збудувати на місці садиби компанія "Грааль". Фото: hmarochos.kiev.ua

Пізніше "Грааль" оприлюднив проект будівництва на місці садиби 48-поверхового хмарочоса. Громадська діячка Олена Терещенко переконана, що забудовник  довів будинок до аварійного стану увмисно.

Активісти кілька разів намагалися запобігти знищенню садиби ХІХ століття. Зокрема, тут облаштовували арт-сквоти. За словами активіста Олександра Глухова, на момент пожежі 16 січня деякі приміщення будинку займали кілька громадських організацій, які своє присутністю прагнули вберегти будівлю.

Нагадаємо, в КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.