У Хмельницькому встановили меморіальну дошку Петлюрі. ФОТО

Дошку встановили на фасаді приміщення, яке використовували для засідань уряду УНР та Директорії у Хмельницькому.

Про це повідомляє Главком із посиланням на видання "Є".

 Фото: видання "Є"

У День Соборності України в Хмельницькому вшанували головного отамана армії Української Народної Республіки, голову Директорії УНР1918-1920 років Симона Петлюру.

Пам’ятну дошку встановили на будівлі тодішнього театру (сучасний міський Будинок культури), адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов'язнаних із становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії.

 Фото: видання "Є"

Видання зазначає, що це четверта пам’ятна дошка в місті відомим українцям, які боролись за становлення Незалежної України в найбільш складні для неї часи ХХ століття. Раніше були встановлені меморіальні дошки на честь Михайла Грушевського, Євгена Коновальця і Романа Шухевича.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.