В'ятрович: "Ми переможемо, коли шануватимемо Крути як нашу перемогу"

29 січня 2019 року у столиці відбувся вечір, присвячений Дню пам’яті героїв Крут. Захід включав показ відеокліпу, присвяченого подіям Української революції 1917–1921 років, історико-мистецьку частину та презентацію диска "Пісні Української революції".

Музична збірка є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, народного артиста Тараса Компаніченка і гурту "Хорея Козацька", повідомили "Історичній правді" в УІНП.

 

"Війна з Росією досі триває  на українській землі. І в цій війні ми знову перемагаємо, бо нині Росії протистоїть не кілька сотень добровольців, а багатотисячна і високопрофесійна оснащена українська армія. На боці України не кілька держав, що визнавали нас у 1918-му, а практично весь цивілізований світ, який засуджує російську агресію. Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Про Крути пам’ятали в Українській повстанській армії, де це ім’я присвоїли одному з військових формувань на Волині. Про Крути пам’ятають у сучасній армії, де цим іменем названо військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві. Ми переможемо, коли шануватимемо Крути по-справжньому: як нашу перемогу", – сказав на початку вечора Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. 

 Володимир В’ятрович. Фото: УІНП

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд закцентував: "Крути – не лише знакова віха в історії українського війська, це й культурологічний феномен. Бій українських добровольців знайшов широке відображення в поезії, прозі та живописі. Тема Крут надихала Павла Тичину, Олексу Стефановича, Богдана-Ігоря Антонича, Леоніда Перфецького, Євгена Маланюка, Марка Боєслава та багатьох інших митців. Вона продовжує надихати і сьогодні, а все тому, що Крути – це перемога духу і сили волі над страхом і рабством".

 Павло Подобєд. Фото: УІНП

Письменники Олег Коцарев та Сергій Пантюк прочитали вірші, присвячені темі Крут та загалом Українській революції 1917-1921 років.

Модерувала вечір науковиця, координатор "Безкоштовних курсів української мови" в Києві Тетяна Шептицька.

Музикант, кобзар, народний артист Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька"презентували аудіо-альбом "Пісні Української революції" – проект, втілений спільно з Українським інститутом національної пам’яті і приурочений 100-річчю Української революції. 

 Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька". Фото: УІНП

Цього вечора у виконанні "Хореї Козацької" лунали пісні на слова класиків української літератури: Олександра Олеся, Грицька Чупринки, Миколи Вороного, Христі Алчевської та ін. Композиторів – Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця, Якова Степового, Павла Синиці, Костянтина Богуславського, Левка Ревуцького.

Організували захід: Київська міська державна адміністрація, Український інститут національної пам’яті, Українське незалежне видавництво "Смолоскип", ГО "Український світ" ("Безкоштовні курси української мови").

Нагадаємо, в Літині Вінницької області відкрили меморіальну таблицю уродженцю міста, підполковнику Армії УНР Миколі Битинському.

Де могила Богдана Хмельницького?

Ніяких підтверджень місця розташування могили Богдана Хмельницького в нас немає. Але головне, виникли серйозні підстави взагалі сумніватися в тому, що гетьмана поховано в Іллінській церкві. Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином.

"Месники" на горі Монастир

Справа могили "Месників" з УПА, яка кількакратно була нищена польськими вандалами, сплила під час переговорів президента України Володимира Зеленського та Польщі Анджея Дуди 12 жовтня 2020 року. Про акти вандалізму чимало писали в українських медіа. А от про саму подію, яка довела до трагічної загибелі в одному бою такої великої кількості повстанців — рядовому читачеві відомо небагато. Тож ми розповідаємо дещо детальніше про цей найтрагічніший бій УПА на Закерзонні

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Українськими місцями чеської пам’яті

Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд