Книжкова новинка – Роман Шухевич у громадсько-політичному житті Західної України 1920-1939 рр.

Нещодавно вийшла друком публікація дослідника Андрія Сови незнаних та малознаних досі документів, спогадів, нарисів, інтерв’ю, газетних публікацій, світлин про Романа Шухевича.

Про це йдеться на сайті видавництва "Апріорі".

 

Пропоноване видання присвячене постаті провідного діяча українського визвольного руху ХХ століття Романа Шухевича (1907–1950). Через його життя та діяльність читач може виразно відчути дух тієї унікальної доби національного відродження та боротьби українців західноукраїнських земель у 1920–1939 рр., що мала вирішальне значення для поступування визвольної боротьби українського народу у подальші роки.

Публікація незнаних та малознаних досі документів, спогадів, нарисів, інтерв’ю, газетних публікацій, світлин про Романа Шухевича дозволяють об’єктивно розкрити його життєвий шлях та актуалізувати чимало питань, які вирішуються на сучасному етапі українського державотворення.

Більшість текстів публікується за матеріалами державних, громадських і приватних архівів та книгозбірень, частину – передруковано з важкодоступних видань.

Книга супроводжується науково-довідковим апаратом. Для істориків, дослідників новітньої історії України, краєзнавців, викладачів та усіх тих, кого цікавить історія України ХХ століття.

Читайте також:

Книжкова новинка - "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень"

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..