Під Києвом привітання з 23 лютого спровокувало бійку та стрілянину

У Києво-Святошинському районі сталася бійка зі стріляниною через привітання з "радянським святом".

Про це повідомляє ІА ZIK із посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

Між двома водіями, які зупинилися на АЗС у с. Стоянка Києво-Святошинського району, виник словесний конфлікт через привітання з "радянським святом". Сварка перейшла в бійку, в ході якої старший чоловік дістав пістолет і кілька разів вистрелив у спину молодшому.  

Після того стрілець утік на власному авто. Поліцейські, які прибули на місце злочину, вилучили 3 гільзи й гумову кулю калібром 9 мм.

Потерпілому 34-річному жителю Києва в лікарні діагностували вогнепальні поранення голови та сліпе поранення попереку. Поліція розшукала винуватця стрілянини. Ним виявився 59-річний житель села Гореничі, який під час бійки отримав черепно-мозкову травму та забійні рани голови. Зброя, з якої він стріляв, була зареєстрована.

Наразі обох учасників інциденту затримано в порядку ст. 208 КПК України. Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання.

За даним фактом відкрито 2 кримінальних провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Нагадаємо, в Радянському Союзі 23 лютого відзначався День Радянської армії та Військово-морського флоту. Після розпаду СРСР у Росії цього дня відзначають День захисника Вітчизни. Звідти свято перекочувало в Україну, згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 1999 року.

Президент Петро Порошенко у 2014 році скасував відзначення Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Відтоді щороку 14 жовтня в Україні святкують День захисника України. 

   

 

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.