Карту ЗУНР презентували в Музеї Української революції в Києві. ФОТО

Карту "Західноукраїнська Народна Республіка" представили 26 лютого у Києві, в Музеї Української революції 1917–1921 рр.

Про це пише Національний музей історії України, до складу якого входить Музей української революції.

Карта "Західноукраїнська Народна Республіка" є третьою із серії видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Вона висвітлює боротьбу за становлення української державності на територіях Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, які до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорщини.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них тогочасні українські гроші та поштові марки) та багату текстову інформацію.

"Робота над мапою тривала довго. Спочатку картографи малюють мапи, потім підключаються історики. Крім того, мапа пройшла через прискіпливе око рецензентів і наукових консультантів. Тривали дискусії щодо назв населених пунктів, термінології. Окремо історики працювали над текстовими блоками", – розповів професор, доктор географічних наук Ростислав Сосса.

Директор Музею Української революції Олександр Кучерук, керівники творчої групи зі створення мапи ЗУНР Ростислав Сосса і Микола Литвин 

Він та керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ доктор історичних наук, професор Микола Литвин були керівниками творчої групи, ТОВ "Українська Картографічна Група", яка розробила мапу.

На основній карті показано задекларовану рішенням Української Національної Ради у Львові від 19 жовтня 1918 року територію ЗУНР та повіти, в яких українцям вдалося фактично взяти владу, показано тодішній адміністративно-територіальний поділ та основні події на західноукраїнських землях у 1918–1919 років.

Подано карти Львова, а також Тернополя та Станиславова (нині – Івано-Франківськ), куди через війну з Польщею тимчасово перебрався провід ЗУНР, з розміщенням українських державних установ.

 

З лицьового боку вміщено також інформацію про український рух на етнічних землях, де українська влада була короткотривалою: "Український рух на Буковині, Закарпатті та Лемківщині у 1918–1919 рр." та "Злука ЗУНР і УНР".

На звороті подано хронологію подій, головні персоналії та розкрито такі теми як "Політичні сили", "Політика щодо національних меншин", "Освіта і культура", "Польсько-українська війна 1918–1919 рр.", "Галицька армія на Великій Україні", "Міжнародні відносини та дипломатія" і "Керівництво ЗУНР та Галицька армія в еміграції". Чотири останні доповнені картами.

Нагадаємо, що серію карт започаткували з нагоди відзначення століття Української революції 1917–1921 років. Попередні випуски відображали період Центральної Ради та Української держави.

Як повідомлялося, у Чернігівській області відкрили меморіальну дошку командиру українськими підрозділами в бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб