МЗС: Російська справа проти В'ятровича — це спроба переписати українську історію

Кримінальна справа Слідчого комітету РФ проти Голови УІНП Володимира В’ятровича є ще однією невдалою спробою кремлівського режиму переписати на свій лад українську історію та нав’язати свою точку зору щодо історичних подій як єдину істинну — МЗС.

Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко, повідомляє прес-служба відомства.

За її словами, Росія вдається до кримінального переслідування експертів і науковців, які не вкладаються в імперську історичну доктрину.

"Вибіркове "правосуддя" РФ ще раз засвідчує як неспроможність поважати міжнародне право, так й ігнорування фактів історії українського визвольного руху, який зазнав нацистських переслідувань, та ціна якого закатовані українські патріоти в Бабиному Яру. У цьому зв’язку звертаємо увагу, що у матеріалах Нюрнберзького процесу якраз містяться докази боротьби ОУН проти нацистів", — ідеться в заяві.

Міністерство нагадало, що в Україні діє закон, який передбачає кримінальну відповідальність за заперечення злочинного характеру комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

"Російській стороні та, зокрема, Слідкому РФ варто було б зосередити свою увагу на своїх власних злочинах, які так легко побачити, просто подивившись у дзеркало. У відображенні можна побачити прославляння злочинів сталінізму, а також властиві сталінському і нацистському режимам переслідування за національною ознакою, віросповіданням та сексуальною орієнтацію. Сьогоднішнє кремлівське керівництво успадкувала найгірше від тоталітарних режимів 20-сторіччя, перетворивши Росію на державу парію, агресора, окупанта", — наголосили в українському міністерстві.

Нагадаємо, 14 березня Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за звинуваченням у "реабілітації нацизму".

На думку російського відомства, В'ятрович "систематично заперечує факти, встановлені вироком Міжнародного військового трибуналу", зокрема й "про саму належність українских націоналістів часів Великої Вітчизняної війни до військ СС і їх участі у воєнних злочинах проти мирного населення".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.