МЗС: Російська справа проти В'ятровича — це спроба переписати українську історію

Кримінальна справа Слідчого комітету РФ проти Голови УІНП Володимира В’ятровича є ще однією невдалою спробою кремлівського режиму переписати на свій лад українську історію та нав’язати свою точку зору щодо історичних подій як єдину істинну — МЗС.

Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко, повідомляє прес-служба відомства.

За її словами, Росія вдається до кримінального переслідування експертів і науковців, які не вкладаються в імперську історичну доктрину.

"Вибіркове "правосуддя" РФ ще раз засвідчує як неспроможність поважати міжнародне право, так й ігнорування фактів історії українського визвольного руху, який зазнав нацистських переслідувань, та ціна якого закатовані українські патріоти в Бабиному Яру. У цьому зв’язку звертаємо увагу, що у матеріалах Нюрнберзького процесу якраз містяться докази боротьби ОУН проти нацистів", — ідеться в заяві.

Міністерство нагадало, що в Україні діє закон, який передбачає кримінальну відповідальність за заперечення злочинного характеру комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

"Російській стороні та, зокрема, Слідкому РФ варто було б зосередити свою увагу на своїх власних злочинах, які так легко побачити, просто подивившись у дзеркало. У відображенні можна побачити прославляння злочинів сталінізму, а також властиві сталінському і нацистському режимам переслідування за національною ознакою, віросповіданням та сексуальною орієнтацію. Сьогоднішнє кремлівське керівництво успадкувала найгірше від тоталітарних режимів 20-сторіччя, перетворивши Росію на державу парію, агресора, окупанта", — наголосили в українському міністерстві.

Нагадаємо, 14 березня Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за звинуваченням у "реабілітації нацизму".

На думку російського відомства, В'ятрович "систематично заперечує факти, встановлені вироком Міжнародного військового трибуналу", зокрема й "про саму належність українских націоналістів часів Великої Вітчизняної війни до військ СС і їх участі у воєнних злочинах проти мирного населення".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.