Закон про статус учасників бойових дій для ветеранів ОУН і УПА набув чинності

Набув чинності закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Згідно з прикінцевими положеннями, він набуває чинності за три місяці після опублікування, повідомляє "Українська правда".

Верховна Рада ухвалила закон про визнання всіх воїнів ОУН-УПА учасниками бойових дій 6 грудня, в День Збройних сил України. 22 грудня президент підписав його, а 26 грудня нормативний акт опублікували у газеті "Голос України".

Згідно з ним, учасниками бойових дій визнано осіб, "які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до закону "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті"

Станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів закону, залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

Порядок надання статусу УБД вказаним особам встановлює Кабінет міністрів.

За ці три місяці Кабмін мав прийняти і впровадити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації закону, і привести інші нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

Нагадаємо, у квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, "Поліську січ", Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.