Музей Кон-Тікі в Норвегії поверне острову Пасхи артефакти

Норвегія погодилася повернути тисячі артефактів з острову Пасхи, який належить Чилі. У 1956 році їх забрав знаменитий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал.

Від імені Музею Кон-Тікі в Осло угоду з міністерством культури Чилі підписав син Хейєрдала в Національній бібліотеці в Сантьяго, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предмети включають витесані з каменю голови і людські кістки.

Тур Хейєрдал здобув славу в 1947 році, пропливши на маленькому плоту Кон-Тікі 6000 км з Перу в Полінезію. За його словами, ця експедиція довела, що давні культури могли досягати водним шляхом південний регіон Тихого океану й так його заселили.    

 Тур Хейєрдал привіз з острова Пасхи численні об'єкти культури

Пізніше тести ДНК дозволили припустити, що острови заселили народи-переселенці з Південно-східної Азії.

Далі Хейєрдал здійснив низку подорожей навколо світу, включаючи експедиції на острів Пасхи (він же Рапа-Нуї) в 1955—1956 і в 1986—1988 роках.

Хейєрдал провів перші розкопки на віддаленому острові, з якого походять витесані голови, які використовувалися як охоронні обереги по всьому тихоокеанському регіону.

Церемонію підписання угоди про повернення артефактів відвідав і король Норвегії Гаральд V 

У віці 87 років дослідник помер у 2002 році.

"Повернення на батьківщину — це виконання обіцянки мого батька, дані владі Рапа-Нуї, що об’єкти будуть повернуті після аналізу й оприлюднення", — сказав син Хейєрдала Тур-молодший агенції AFP.

 Кон-Тікі — це копія інкського плота, на якому у 1947 році Тур Хейєрдал та його команда перетнули Тихий океан від Перу до островів Туамоту.

Директор музею Кон-Тікі Мартін Біль (Martin Biehl) сказав, що "в наших спільних інтересах, щоб ці об’єкти повернулися і, понад усе, — були доставлені в добре оснащений музей". Він не уточнив, про який музей іде мова, зазначивши лише, що весь процес забере час.

Після церемонії підписання угоди міністр культури Чилі Консуело Вальдес наголосив, що "ми як міністерство маємо за свою місію задовольнити справедливу вимогу народу Рапа-Нуї відновити свою культурну спадщину". 

Читайте також:

Кон-Тікі. Найфантастичніша пригода ХХ століття

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.