На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

 

Дошку встановлено на фасаді будівлі Сосницького районного Будинку культури спільними зусиллями ГО "Українська Ініціатива", Чернігівської ОДА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, органів місцевого самоврядування.

В рамках заходу з промовами виступили заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, голова правління ГО "Українська Ініціатива" Юрій Косенко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, в.о. голови Сосницької РДА Федір Давиденко та селищний голова Сосниці Андрій Портний.

Окрім того, між ГО "Українська Ініціатива" та органами місцевого самоврядування було досягнуто цілковитої згоди щодо подальшої співпраці та окреслено конкретні напрямки й плани на найближче майбутнє.

Читайте також:

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.