АНОНС: Презентація книжки «Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни»

Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.

Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та видавництво Laurus запрошують на презентацію нової книжки Сергія Єкельчика "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни".

 

Автор розглядає щоденне політичне життя Києва та киян в останнє десятиліття сталінського режиму: урочисті мітинги й демонстрації, вибори й політінформації, купівлю облігацій і зобов’язання виконати план до свят.

На прикладі перших повоєнних років найкраще видно, як ритуалізовані форми політичного життя витворювали простір, у якому населення могло як демонструвати лояльність, так і висловлювати свої страхи та упередження.

Автор запроваджує поняття "громадянських емоцій" як механізму взаємодії між громадянами й державою під час політичних обрядів святкування й подяки, а також ненависті до ворогів.

Учасники:

Сергій Єкельчик, історик, викладає історію й славістику в Університеті Вікторії (Вікторія, Канада), професор, президент Канадської асоціації українознавства.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України, декан історичного факультету.

Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, заступник декана історичного факультету.

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету.

Модератор: Наталя Терес, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства.

Час: 18 квітня, четвер, 18.00

Місце: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Замовити книжку до презентації можна за адресою laurus.info@yahoo.com, в темі вказати: "Замовлення. Єкельчик"

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.