Як цар прощався з наложницею? Археологи знайшли давній лист

Археологи університету Liberty в США виявили найдавніший прощальний лист.

Знайшли його при аналізі древніх документів епохи Вавилонського царства, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на TRT.

 На глиняній табличці був лист царя

Фото: TRT

Лист написав вавилонський цар Набонідус у VI столітті до Р.Х. У листі йдеться про те, як цар розлучався зі своєю наложницею.

"Звістка про те, що ти зустрічалася з моїм другом дитинства, Нісаба, дійшла до мене з верхнього Євфрату. Я був знищений цією зрадою, так як ти була однією з найулюбленіших моїх наложниць.

До кінця місяця у тебе є час забрати свою лляну шаль і сандалі, або ж я віддам їх в храм Місяця", - написано клинописом на глиняній дощечці.

Лист на глиняній табличці знайшли під час археологічних розкопок на півдні Іраку в минулому році.

Читайте також:

Археологи знайшли на Подолі вулицю XVII–XVIII століть

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.