У російський «Безсмертний полк» потрапив відомий нацист – Гейдріх. ФОТО

На російський сайт «Безсмертний полк» невідомі додали Рейнхарда Гейдріха, обергруппенфюрера СС, керівника СД і РСХА. Нацистові перед додаванням у галерею додали зірку на форму, адаптували прізвище з біографією, і цього вистачило, щоб пройти перевірку.

Про поповнення в "Безсмертному полку" повідомив журналіст Юрій Гудименко у себе в Фейсбуці, повідомляє UA News.

Він зазначив, що скористалися опцією "запиши діда в полк" з-під німецького VPN. На німецькій формі Гейдріха дубове листя замінили зіркою, залишивши погони, прізвище Гейдріх – на Герданов, при цьому відмітивши у біографії те, що він брав участь у польській операції в 1939 році.

 

В результаті Гейдріх успішно пройшов перевірку, яку сайт проводить перед публікацією, і поповнив "Безсмертний полк".

Читайте також:

Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.