Прем'єр Польщі переконаний: поляки найбільше постраждали у Другій Світовій

«Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації», - сказав Матеуш Моравецький.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Матеуш Моравецький

Фото: www.rbc.ua

 

Водночас, Голова партії ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не має фінансових зобов'язань у зв'язку з Другою світовою війною з точки зору закону і моралі.

Голова правлячої в Польщі партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що у зв'язку з Другою світовою війною існують фінансові зобов'язання щодо Польщі.

Лідер ПіС сказав, що Польщі приписують німецькі злочини, тоді як насправді все було навпаки – Польща першою в Європі стала на шлях боротьби з агресором.

"Це нам повинні платити, це нам деякі на захід від польських кордонів винні десятки мільярдів, сотні мільярдів євро або доларів, може навіть більше мільярда", - додав глава ПіС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що Польща повинна піклуватися про історичну правду, а його партія знайде відповідні юридичні формулювання, які допоможуть відповісти "на претензії з будь-якого боку".

"Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації", - сказав глава уряду.

Нагадуємо, що згідно останніх досліджень найбільше втрат у Другій світовій війні зазнали: Китай – 35 млн. осіб, СРСР – 27 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту). Що стосується Польщі, то дослідники сходяться на цифрі 5,3 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

В той час Україна (у складі СРСР), за останніми підрахунками понесла втарти від 8 до 10 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.