Спецпроект

В’ятрович: мораторій на польські ексгумації скасують після відновлення українських пам’ятників у Польщі

Мораторій на пошукові та ексгумаційні роботи для польської сторони може бути знятий тільки після відбудови зруйнованих українських пам'ятників на польській території, що Польща зобов'язалася зробити.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

«Станом на зараз зруйновано 15-16 пам’ятників, і жоден не відновлений. На українській території теж були такі провокації і, між іншим, всі 4 польські пам’ятники відновлені. І більше того, названі виконавці плюндрування і доведено їхню співпрацю з російськими спецслужбами. У Польщі жоден з нападів не розслідуваний і жоден з пам’ятників не відновлений. Польська влада не намагається гасити ці польські настрої, які наростають.                                                                                                      

На зустрічі з президентом Зеленським президент Дуда одразу заявив, що він говоритиме про відновлення пошукових робіт на українській території. Ми готові до цього, але є одна умова – відновлення сплюндрованих українських пам’ятників на польській території», – сказав він.

В'ятрович наголосив, що Польща зобов'язалася відновити пошкоджені українські пам'ятники на своїй території, і це прописано у двосторонній угоді:

«Польща взяла на себе їхню охорону згідно з міждержавною угодою з Україною… Ця вимога озвучувалася мною персонально, міністром закордонних справ Клімкіним, віце-прем’єр-міністром Розенком на переговорах з польською стороною. З польського боку лунали обнадійливі заяви, але після повернення у Польщу ситуація мінялась. На жаль, я думаю, що деякі польські політики, які вирішили зіграти на ультраправих настроях, настільки розпалили їх, що зараз самі не здатні їх опанувати».

Очільник Інституту національної пам'яті запевнив, що відкритий до відновлення діалогу, але він можливий за умови згоди йти назустріч обох сторін, а не тільки української.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Польська сторона пояснила це як «демонтаж незаконного пам’ятника УПА», який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці