Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

З 24 до 26 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проводила археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

 

 Фото Ольги Соляр

За процесом розкопок спостерігала група українських експертів, зокрема і секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

"Вчора пізно вночі завершились дослідження поховань в Грушовичах на місці зруйнованого пам'ятника УПА. За попередніми висновком групи українських експертів серед 18 поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА. Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань, супровідний матеріал.

Підтверджуються свідчення та спогади, що воїнів УПА підзахоронювали переважно вночі до цивільних поховань . Отже, зруйнований пам'ятник УПА в Грушовичах був не символічний, а надмогильний і має бути ВІДНОВЛЕНИЙ!!! Подробиці з висновками українських фахівців згодом, після Свят" - написав на своїй сторінці у Фейсбук С. Шеремета.

 Фото Ольги Соляр

Проте Інститут національної пам'яті Польщі на своєму Твіттері уже заявив, що дослідження не дали підстав визнати, що це є поховання членів УПА.

„Археологічні та медико-судові дослідження не дали підстави, щоб визнати, що на місці розібраного пам’ятника на честь УПА були колективні чи поодинокі могили членів цієї української формації" – читаємо на Твіттері відомства.

 

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що після чисeльних актів вандалізму над украінськими місцями пам'яті та відсутності будь-якої рeакції польських органів влади, а також у відповідь на демонтаж пам'ятника у Грушовичах Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.