Спецпроект

МЗС про Волинь: Кожне життя є безцінним, але однобоке трактування історії неприпустиме

Міністерство закордонних справ України прокоментувало роковини польсько-українського конфлікту на Волині в 1943-144 роках. Відомство засудило злочини проти мирного населення всіх національностей і політизацію пам'яті про трагедію.

Про це йдеться в коментарі, опублікованому на сайті Мінстерства закордонних справ.

"Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення - українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих. Водночас, не можемо погодитися з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів", - говориться в заяві.

Міністертсво наголосило, що правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях недопустимі, тому що лише розпалюють негативні емоції між українцями та поляками і не сприяють виясненню правди.

"Віримо, що діалог між істориками та експертами буде невдовзі відновлений, всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами", - додали у відомстві.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.