Спецпроект

МЗС про Волинь: Кожне життя є безцінним, але однобоке трактування історії неприпустиме

Міністерство закордонних справ України прокоментувало роковини польсько-українського конфлікту на Волині в 1943-144 роках. Відомство засудило злочини проти мирного населення всіх національностей і політизацію пам'яті про трагедію.

Про це йдеться в коментарі, опублікованому на сайті Мінстерства закордонних справ.

"Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення - українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих. Водночас, не можемо погодитися з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів", - говориться в заяві.

Міністертсво наголосило, що правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях недопустимі, тому що лише розпалюють негативні емоції між українцями та поляками і не сприяють виясненню правди.

"Віримо, що діалог між істориками та експертами буде невдовзі відновлений, всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами", - додали у відомстві.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.