Як у Нікітському ботсаду міняли Флору на Леніна. ФОТО, ВІДЕО

У Ялті в Нікітському ботанічному саду 26 липня демонтували пам'ятник богині Флори на центральній площі саду

На її місце встановили бюст Леніна, який стояв на постаменті до 2012 року, повідомляють "Крим.Реалії".

 

Робітники болгаркою пиляли постамент, щоб демонтувати скульптуру Флори

"Молотов стояв на цьому п'єдесталі з 1937 року. У 1957 році була дана команда "Молотова прибрати і викинути в море". На його місце поставили Леніна, але вчена рада не стала викидати Молотова в море, а винесла на берег і там таємно прикопала, де ми його пізніше і знайшли. Навіть зараз видно, що нам не вдалося його повністю відмити", – розповів заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський.​

Леніна повантажили на металевий ківш і провезли алеями саду до місця встановлення на тракторі.

 

За словами директора Нікітського саду Юрія Плугатарядля статуї богині Флори вже підготовлено місце на клумбі, яка височіє над головними куртинами саду, де проходять паради хризантем і тюльпанів.

"Ми перебуваємо в правовому полі, і якщо суд вирішив, ми повернули Леніна на місце. А Флора стоятиме в не менш привабливому місці і милуватиметься хризантемами і тюльпанами. За всієї поваги до вождя пролетаріату, все-таки доречніше, щоб в саду була Флора", – зазначив Юрій Плугатар.

З 1957 до 2012 року на головній площі ботсаду стояв бюст Леніна, а скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей саду в 2012 році. Адміністрація вирішила встановити її на головній площі замість Леніна. При цьому вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'яток культурної спадщини бюст Леніна.

У Госкомнаслєдія Криму порахували, що переміщення бюста "вождя пролетаріату" з центрального місця в ботсаду до будівлі Наукового музею є порушенням законодавства. Кримський суд зобов'язав ботсад повернути бюст Леніна на головну площу.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.