Харарі не погоджувався на "возз'єднання Криму з Росією" в російському виданні його книжки

Письменник Ювал Ной Харарі заявив, що не погоджувався на те, щоб анексію Крму Росією в російському перекладі його книжки "21 урок для XXI століття" назвали "возз'єднанням".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, передає Укрінформ.

Журналісти спитали автора, чи він схвалив зміни, за якими анексію Криму назвали "возз'єднанням з Росією". 

"Ні в якому разі. Я дізнався про це тільки що від читачів, і я рішуче проти цього заперечую. Я абсолютно ясно висловився, що це саме завоювання і ніщо інше. Я не говорю російською, я повинен з'ясувати, яке саме слово використали в перекладі. Якщо це так, мені доведеться поговорити зі своїм агентом і адвокатами й зрозуміти, що можна з цим зробити", - відповів письменник.

Нагадаємо, з російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі "21 урок для XXI століття" зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом'якшені. Зміну фрагментів тексту затвердив сам Юваль Ной Харарі.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...