Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві

Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.

"Вважаємо, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття Рішення суду першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у Рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи", - йдеться в апеляційній скарзі, наведеній на офіційному сайті установи.

 
 

"Всі обґрунтування щодо відсутності порушень прав позивачів, неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки", неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" тощо були подані до Окружного адміністративного суду", - пояснив юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.   

Нагадаємо, 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича. в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року 

У червні 2017-го Київрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...