Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві

Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.

"Вважаємо, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття Рішення суду першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у Рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи", - йдеться в апеляційній скарзі, наведеній на офіційному сайті установи.

 
 

"Всі обґрунтування щодо відсутності порушень прав позивачів, неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки", неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" тощо були подані до Окружного адміністративного суду", - пояснив юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.   

Нагадаємо, 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича. в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року 

У червні 2017-го Київрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.