Що треба знати про незалежність України? Нагадайка від УІНП

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Про це нагадує Український інститут національної пам'яті в інформаційних матеріалах до Дня Незалежності України.

Український інститут національної пам'яті пропонує до уваги інформаційні матеріали до Дня незалежності України 24 серпня, де зібрано ключові повідомлення, подано історичну довідку про Державний Прапор й етапи українського державотворення та багато іншого. 
В УІНП нагадують, що постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.
 
В основу концепції державних заходів до Дня незалежності має бути закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України, розуміння того, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

З різних періодів історії наша країна успадкувала такі засадничі ознаки держави:

·        від Русі:

  • цивілізаційний вибір, який визначився з прийняттям християнства у 988 році;
  • тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
  • Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
  • гривню – назву грошової одиниці;
  • назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році;

·        від Галицько-Волинської держави:

  • синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
  • утвердження європейського вектора розвитку;

·        від Великого Князівства Литовського:

  • європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
  • Пересопницьке Євангеліє – видатну рукописну пам'ятку, на якій складають присягу президенти України;

·        від козацької доби:

  • республіканські традиції народовладдя;
  • військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
  • одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року;

·       від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

  • демократичні засади державного будівництва;
  • перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
  • перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
  • державні символи: герб, гімн "Ще не вмерла Україна", прапор;
  • соборність – об'єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
  • Українську академію наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року;

       від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

  • статус засновника Організації об'єднаних націй;
  • адміністративно-територіальний устрій.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів.

Повний текст інформаційних матерівлаів до Дня незалежності за посиланням.

 

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».