УІНП підготував ролик про історію декомунізації в Україні. ВІДЕО

Серія відеосюжетів розповість про те, чим 5 років займався Український інститут національної пам'яті

9 квітня 2015 року, в "чистий четвер", напередодні Великодня, Верховна Рада проголосувала чотири декомунізаційних закони, нагадує УІНП.

"Я відчував велику честь, що саме мені випала честь зробити те, що хотіли зробити дуже багато людей, до чого Україна йшла дуже багато років. Це справді сталося. Це був справді історичний день, Україна зробила нарешті те, що іншими посткомуністичними країнами Східної Європи було зроблено двадцятиліття перед тим", – згадує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у короткометражному відео.

 

Відтоді в Україні стартувала декомунізація та пройшло наймасштабніше суспільне обговорення щодо цінностей, які ми вкладаємо у назви наших міст, сіл та вулиць. 

"Станом на 1991 рік, тобто на момент розпаду Радянського Союзу, на території України було 5 500 пам'ятників лише Леніну. Більше було лише на території Росії. Але якщо взяти до уваги площу і густоту населення території Росії і України, то жартома ми завжди називали Україну найбільш "ленінозаселеною" країною світу", – каже Перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак

На виконання декомунізаційних законів в Україні було перейменовано 26 районів, 989 населених пунктів. З них більше 30 – це міста, в тому числі і два адміністративні центри. 300 населеним пунктам було повернено історичні назви. фантастичний приклад – Олешки Херсонської області, місто яке відомо під цією назвою з одинадцятого століття. В 1907 році радянська влада змінила назву міста на Цюрупинськ і у 2018 році місто повертає свою історичну назву.

Відеоролик "Декомунізація" розпочинає серію з п'яти відеоробіт про те, що робить Український інститут національної пам'яті. В наступному ролику йтиметься про боротьбу за створення "Музею Майдану" та збереження унікальних свідчень Революції Гідності, про просвітницьку роботу на барикадах і в медіа-просторі.  

Продакшн відео: Young & Hungry production.

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».