У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку

Урочисте відкритя меморіальної дошки на честь відомого дисидента, громадського та політичного діяча, Героя України Левка Лук'яненка відбулося в Чернігові 19 вересня

Про це пише Укрінформ.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Рокосовського, 49. Тут у квартирі брата Лук'яненко у 1970-х та наприкінці 1980-х років проводив зібрання з однодумцями.

 

- Саме тут, у цьому будинку, Левко Григорович збирався з колегами, однопартійцями, членами Української Гельсінської спілки, тут виношувалась ідея створення української держави... Тут Левко Лук'яненко посіяв зерно, яке проросло, - розповів голова міської організації Народного Руху України Сергій Черняков.

Барельєф Лук'яненка виготовив заслужений художник України з Ужгорода Михайло Белень. Виступаючи на відкритті дошки, він згадав про свою єдину в житті зустріч із Лук'яненком в Торонто, коли той був послом України в Канаді.

Національний прапор, яким була вкрита меморіальна дошка, зняли сестра Героя України Зінаїда Лук'яненко та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко .

Відкриття пам'ятної дошки Левку Лук'яненку чернігівська влада приурочила до Дня міста, святкування якого розпочнеться вже завтра.

Нагадаємо. Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні. Ще одну пам'ятну дошку на його честь встановили у Седневі Чернігівської області - на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Відкриття відбулося 23 серпня 2019 року, напередодні дня народження дисидента. Того ж дня дошка постраждала від рук вандалів - її облили томатним соусом.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.