In Memoriam. Помер письменник Володимир Панченко

Відомий український письменник та літературознавець Володимир Панченко пішов з життя 14 жовтня

Про це у Facebook повідомив письменник Михайло Слабошпицький.

 

Володимир Панченко народився у 1954 році в селі Демидівка Любашівського району Одеської області. Працював в університетах спочатку Одеси, потім Кіровограда, а в роки незалежності переїхав до Києва, обійнявши посаду професора Києво-Могилянської академії.

Панченко є автором низки монографій та статей з історії української літератури. Заснував тат очолював веб-портал "ЛітАкцент". Він був депутатом Верховної Ради першого демократичного скликання, належав до опозиційної "Народної Ради". С 2017 року Володимир Панченко був членом групи "Першого грудня".

"Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом", - пише Михайло Слабошпицький.

У вересні Володимиру Панченку виповнилося 65 років.

"Останні два роки він боровся зі страшною хворобою, боровся так, як, може, ніхто інший. Упродовж 2018-19-го побачили світ його три книги, три! "Повість про Миколу Зерова" (вид-во "Дух і літера"), "Літературний ландшафт України" ("Ярославів вал"). І книга, що стала останньою - "Сонячний годинник" ("Темпора"). Він ніби заклинав смерть шаленою роботою, попри тяжку недугу..." - розповів у Facebook кінокритик Сергій Тримбач.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.