In Memoriam. Помер дисидент Володимир Буковський

Радянський дисидент та письменник Володимир Буковський 27 жовтня помер у Великій Британії у віці 76 років

Про це повідомляє сайт організації "Центр Буковського".

Кілька років Буковський важко хворів, переніс складну операцію на серці.

 

Волоидимир Буковський народився в Башкірії в 1942 році. Переконаним антикомуністом став ще у шкільному віці. Через участь у зборах молоді та зберігання "антирадянського" документу Буковський був виключений з Московського університету.

У 1960-х Буковського тричі арештовували - за зберігання за самвидаву та участь у акціях на захист політв'язнів. Спочатку його визнавали неосудним та поміщали до психлікарень. У Ленінградський психлікарні Буковський познайомився з генералом Петром Григоренком. Після третього арешту він отримав три роки таборів.

Після відбуття покарання Буковський повертається до дисидентської діяльності. У 1971 році його арештовують вчетверте, після чого суд призначає йому 7 років таборів та 5 років заслання.

У 1976 році Буковського обміняли на чилійського комуніста Луїса Корвалана, ув'язненого після перевороту Піночета. Корвалан був доставлений у СРСР, а Буковський - до США. Гучний обмін стан темою популярної частівки: : "Обменяли хулигана на Луиса Корвалана. Где б найти такую б…ь, чтоб на Брежнева сменять?!" (перед арештом Буковського вийшов матеріал у "Правді", де він був названий "злісним хуліганом").

Буковський оселився у Великій Британії, закінчив університет, почав писати книжки та продовжив правозахисну діяльність. Став одним із ініціаторів бойкоту Олімпіади в Москві.

У 1977 році він підписав "Декларацію в українській справі", складену з ініціативи Єжи Ґедройця. У документі представники польської, російської, угорської та чеської політичної еміграції піднімали  питання про необхідність відновлення української державності задля визволення інших країн комуністичного табору.

Після розпаду СРСР Буковський брав участь у російському політичному житті. Стояв у опозиції до режиму Путіна, був послідовним противником анексії Криму.  

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.