У Луврі відкрили грандіозну виставку Леонардо да Вінчі

Виставка до 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі відкрилася в паризькому Луврі 24 жовтня

Про це пише ВВС.

Кураторам виставки вдалося зібрати понад 160 робіт Леонардо да Вінчі - деякі передали Лувру на час проведення виставки королева Великої Британії Єлизавета II, а також Білл Гейтс і його дружина Мелінда

 
ввс

Виставка в Луврі триватиме чотири місяці. За цей час, як очікується, її відвідає понад пів мільйона людей. Куратори кажуть, що хочуть допомогти відвідувачам отримати глибше розуміння методів роботи художника. Тому на виставці представлені записи да Вінчі, його ескізи, а також результати досліджень його картин, зокрема в інфрачервоному випромінюванні.

Технології віртуальної реальності допоможуть відвідувачам побачити непомітні неозброєному оку деталі робіт художника.

Нещодавні дослідження деяких картин Леонардо да Вінчі в інфрачервоному випромінюванні допомогли побачити кілька прошарків зображень, котрі ховаються за кінцевим варіантом картини.

Один з найвідоміших малюнків Леонардо да Вінчі - "Вітрувіанська людина" - також буде представлений на виставці, однак лише впродовж двох місяців. Малюнок привезли з Галереї Академії у Венеції до паризького Лувру безпосередньо напередодні відкриття виставки.

 

В Італії асоціація Italia Nostra намагалася домогтися заборони на вивезення відомого малюнка, наполягаючи, що ця робота художника повинна постійно перебувати в спеціальних умовах, а транспортування та освітлення на виставці можуть завдати їй непоправної шкоди.

Однак, суд в Італії вирішив, що "Вітрувіанська людина" все ж може бути представлена на виставці в Парижі.

"Мона Ліза" - можливо, найвідоміша робота Леонардо да Вінчі, - буде представлена на виставці за допомогою технологій віртуальної реальності.

 
COURTESY HTC VIVE ARTS

Сама картина залишиться в постійній експозиції Лувру, де вона розташована за куленепробивним склом. Таке рішення ухвалили через те, що пропускна здатність залів виставки в кілька разів нижча, ніж пропускна здатність залу постійної експозиції.

Однак, відвідувачі виставки зможуть подивитися на портрет завдяки технології віртуальної реальності та ознайомитись з результатами досліджень картини.

Як обіцяють автори проєкту Vive Arts, відвідувачі зможуть побачити такі деталі портрета, які неможливо роздивитись без використання спеціальних технологій.

На виставці представлені картини, які королева Єлизавета II передала Лувру на час проведення виставки. Зазвичай ці роботи Леонардо да Вінчі зберігаються у Віндзорському замку і недоступні для широкого загалу.

На виставці в Луврі представлені роботи інших художників Ренесансу, а також скульптури. Куратори виставки кажуть, що зробили це, щоб показати роботи Леонардо в контексті епохи.

Леонардо народився у місті Вінчі, в Тоскані, 1452 року. Його інтереси не обмежувалися живописом, він був також скульптором, архітектором, математиком. Кілька років перед своєю смертю в травні 1519 року він провів у Франції - за запрошенням короля Франциска I.

Ця обставина стала одним з аргументів у недавній суперечці між Італією і Францією.

Виставка, яку Лувр готував протягом багатьох років, опинилася під питанням в кінці минулого року, коли італійська права партія "Ліга Півночі" виступила проти надання Франції кількох робіт художника, заявивши, що Італія, віддавши роботи, опиниться "на узбіччі великої політичної події".

У листопаді минулого року заступник міністра культури Італії Люсія Боргонцоні заявила: "Леонардо був італійцем. Він лише помер у Франції. Франція не може отримати все".

Крапку в цій суперечці поставили лише минулого тижня, коли суд з адміністративних справ в Італії постановив, що малюнок "Вітрувіанська людина", який зберігається в галереї у Венеції в приміщенні, де підтримується постійна температура, може бути доставлений на виставку в Лувр.

При цьому суд послався на виняткову важливість виставки в Луврі для всього світу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?