АНОНС: У Києві презентують книжку про російську історичну пропаганду та Україну

Дискусія «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна», приурочена до виходу друком одноіменної книги, відбудеться в Києво-Могилянській академії

У виданні українські історики дають обґрунтовану відповідь на пропагандистські наративи РФ щодо історії України.

 

Під час обговорення учасники шукатимуть відповіді на такі питання:

- що таке російська історична пропаганда та як з нею боротися;

- що говорить російська історична пропаганда про Україну;

- як Росія "виправдовує" свої дії історичним минулим;

- чому Росія намагається довести, що в України нема власної історії;

- як користувачі VK пояснюють, що "Україна – проєкт Заходу";

- чому Крим і Донбас не є "російськими".

Серед спікерів:

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна";

Ксенія Ілюк, експертка аналітичного відділу ГО "Інтерньюз-Україна";

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книг "Пустощі східноєвропейської Кліо" (2011) та "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації";

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист;

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

Серед дискутантів:

Олександр Зінченко, історик, автор проекту "Історична правда";

Олексій Мустафін, журналіст, письменник та історик;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS.

середа, 30 жовтня, 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу), Київ.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці