АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Архіви комуністичних спецслужб"

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб» відбудеться у КНУ ім. Т.Г.Шевченка 12 листопада

 

Як і чому знищувалися архіви КГБ (доповідає Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Іраклі Хвадагіані) та Молдови (Ігор Кашу)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам'яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Ігор Кулик)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар'єри (Андрій Живюк) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації "Запад" (Андрій Когут), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:

- Інститут історії України Національної академії наук України,

- Галузевий державний архів Служби безпеки України,

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті,

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

- Головна редколегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" та

- Центр досліджень визвольного руху.

Конференцію присвячено двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Вівторок, 12 листопада.

10:00 - 10:30: Відкриття конференції

10:30 - 11:45: Секція I. Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб

12:10 PM - 1:10 PM: Секція II. "Лицарі без страху і докору": особова інформація про співробітників держбезпеки у документах спецслужб

1:30 PM - 3:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина I)

4:00 PM - 5:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина II).

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет( вул. Володимирська 60), ауд. 349.

Форма реєстрації до участі в конференції: https://forms.gle/HnPt66cgeHT5coxx9

Подія у Facebook.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.