У Польщі вкотре знищили таблицю на могилі УПА. ФОТО

На горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Зірвано теж вишивані рушники з дерев, які восени у рамках вшанування померлих, що спочили у могилі, повісили польські активісти та представники інтелігенції.

Меморіальна дошка на могилі була присвячена воякам УПА – жителям навколішніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року, повідомляє видання "Наше Слово".

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Фото надане Об'єднанням українців у Польщі

Факт знищення таблиці виявила людина, яка була на горі під час різдвяних свят, і надіслала фото до офісу Об'єднання українців у Польщі (ОУП) у Варшаві.

Невідомі зняли її (таблиця була розтрощена у 2015 році) і вкинули у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили польські активісти та представники інтелігенції.

Тоді в рамках акції на цвинтарях на Монастирі та Верхраті, близько двадцяти учасників, серед яких Данута Куронь, Ізабела Хруслінська, Рафал Сушек, звернулися зі закликом проти знищення українських місць пам'яті та проти агресії щодо українців. Також вони запросили на подію українців з Польщі та України, вихідців з Любачівщини і Надсяння.

Об'єднання українців у Польщі засудило цей акт вандалізму.

Стан могили на січень 2020 року
Стан могили на січень 2020 року
Фото надане Об'єднанням українців у Польщі


Це не перше знищення

Увічнення на Монастирі було встановлене законно, в результаті діалогу Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ) із представниками Об'єднання українців у Польщі та Всесвітнього об'єднання солдатів Армії крайової (Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej).

На могилі знаходиться напис: "Загинули в боротьбі за Україну", затверджений покійним секретарем Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам'ятнику розміщені лише імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Стан могили на листопад 2019 року
Стан могили на листопад 2019 року
Фото: Касі Комар-Мацинської


Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

 

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті


Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.