Дуда відмовився їхати до Ізраїлю на 75-річчя звільнення Освенцима

Президент Польщі Анджей Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв’язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії.

На цьому глава польської держави наголосив у вівторок у Варшаві під час спільного брифінгу для ЗМІ з главою уряду Польщі Матеушем Моравецьким після завершення Кабінетної ради (спільне засідання президента й уряду), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Анджей Дуда
Анджей Дуда

"Я не розумію, чому в такому місці, з такої нагоди та в таку велику річницю там мали б виступити президенти Німеччини, Росії, Франції, представники Великої Британії та США, а не міг би висловитися президент Польщі, особливо в нинішній ситуації, коли з боку Росії, особливо з вуст президента Росії Володимира Путіна на адресу Польщі звучать звинувачення, які цілковито суперечать історичній правді і які, без сумніву, служать приниженню нас як суспільства і фальшування історії Другої світової війни", - наголосив Дуда.

За його словами, відсутність можливості виступу в Єрусалимі є "порушенням інтересів Польщі", а усі учасники Кабінетної наради однозначно погодилися: або президент Польщі повинен виступити в Ізраїлі, або він не повинен брати участь у цьому заході.

"У цьому зв'язку я однозначно повідомляю: ми вирішили, що як президент Польщі я не братиму участь у події, що матиме місце в Єрусалимі 23 січня",- зазначив президент РП.

Він назвав незрозумілим, чому президент країни, громадян якої найбільше загинуло в Голокості, не може виступити під час заходу в Єрусалимі.

Дуда зауважив, що Варшава по дипломатичних каналах і по лінії МЗС країни інформувала ізраїльську сторону про свою умову участі у заході в Єрусалимі, але залишилася без відповіді.

Водночас, Дуда підкреслив, що основний захід з відзначення 75-річчя визволення гітлерівського концтабору Освенцим відбудеться 27 січня в Польщі.

Нагадуємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні". Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.