У Полтаві відкрили меморіальну дошку учаснику бою під Крутами

До 102-ї річниці Дня пам’яті полеглих в битві під Крутами на фасаді Свято-Миколаївському храмі відкрили меморіальну дошку Демидові Бурку.

Про це повідомляє видання "Зміст".

 

Відкриття меморіальної дошки відбулося у неділю, 2 січня. Як розповів регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар, Демид Бурко був учасником бою під Крутам.

Коли Демид Бурко емігрував до Німеччини, то написав цілу низку книг зі історії церкви, зокрема, спогади Митрополита Липківського та книгу "Українська автокефальна церква вічне джерело життя".

"Це воїн на духовному фронті, оскільки Демид Бурко у роки Другої світової війни відновлював Українську автокефальну православну церкву, був секретарем полтавського єпархіального управління Української Автокефальної Церкви. Бурко є одним із тих, хто створював український Червоний Хрест у Полтаві у роки Другої світової війни" - відзначив О. Пустовгар.

Олег Пустовгар
Олег Пустовгар

За словами українського історика, краєзнавця, голова Полтавського міського осередку Всесвітнього товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка Тараса Пустовіта, Петро Ротач був першим, хто почав досліджувати життя Демида Бурка. У 1997 році літературознавець опублікував публікацію про його життя у "Полтавські єпархіальних відомостях".


Відзначимо, що ініціатива відкриття меморіальної дошки належить Українському інституту національної пам'яті.


Довідка. Демид Бурко народився 29 серпня, 1894 року у селі Пирогів Тиврівського Ямпільського району Вінницької області. Водночас життя його пов'язане й з Полтавою та селом Яреськи Полтавської області.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.