«Демініціативи» запропонували назвати одну з вулиць столиці на честь Ірини Бекешкіної

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням назвати вулицю на честь Ірини Бекешкіної

Колектив Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням вшанувати пам'ять  видатної української соціологині й громадської діячки Ірини Бекешкіної  назвою однієї з вулиць міста. 

Як варіант, колеги пропонують перейменувати вулицю Генерала Карбишева, на якій постійно проживала Ірина Бекешкіна.

Колектив Фонду сподівається, що за підтримки Голови міста Віталія Кличка депутати Київради ухвалять позитивне рішення.   "Вважаємо, що такий крок з Вашого боку буде схвально оцінено не лише киянами, а й усією науковою спільнотою та громадянським суспільством України", – зазначається у зверненні.

Ірину Бекешкіну об'єктивно називали найвідомішою соціологинею України. За оцінками колег, "ніхто не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без неї ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори" (Євген Бистрицький, громадський діяч).

"Вона ніколи не служила кон'юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах" (Петро Порошенко, п'ятий президент України)

 "Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний" (Офіс Президента України).

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Директор  Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна передчасно померла  20 березня 2020 року. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.