АНОНС: Міжнародна конференція “Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації”

Українська асоціація дослідниць жіночої історії та Центр міської історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля запрошують до участі у Міжнародній конференції до 10-річчя діяльності УАДЖІ

Як повідомдяють організатори, конференція відбудеться у Львові, 9–10 жовтня 2020; Термін подання заявок – 15 червня 2020 р.

 

10-ліття діяльності Української асоціації дослідниць жіночої історії, заснованої в жовтні 2010 року у Львові, – чудова нагода обговорити стан досліджень з жіночої історії в Україні, оглянути здобутки та виявити проблемні сторони студій над минулим українського жіноцтва, спільно поміркувати над перспективами розвитку цієї ділянки та її роллю в модернізації української історичної науки й історичної політики.

У всі часи жінки становили принаймні половину людства, однак їхній історичний досвід майже не відображений у літописах чи архівах, мало що повідомляють про жінок і монографії чи підручники з історії.

У світову та національну Історію зазвичай вписано лише імена тих жінок, яким вдалося потрапити та успішно реалізувати себе в певній "чоловічій сфері" (насамперед у політиці, військовій справі, царині релігії чи освіти). Та чи означає це, що жінки не творили Історію, а тільки пасивно проживали її? Чи, може, вони діяли в інший, менш помітний, однак не менш значущий для суспільного поступу спосіб?

Історія України нового й новітнього часу насичена драматичними подіями, які радикально впливали на триб життя цілих поколінь: змінювались влада і устрій, закони і кордони, відбувалися криваві війни і революції, добровільно і в насильницький спосіб переселялись величезні групи людей, будувались міста і руйнувалися села, зазнавала розквіту і репресій українська освіта і культура, громадяни здобували і втрачали права, боролися проти влади і співпрацювали з нею…

Жінки так чи інакше були причетними до всіх історичних процесів на теренах сучасної України – політичних, військових, культурних, громадських, економічних, міграційних, науково-освітніх та ін. Однак їх участь і роль досі маловідомі.

Що ми знаємо про реальний історичний досвід реальних жінок у вирі різних історичних подій? Як ми уявляємо жіноче минуле в часи історичних катаклізмів та в роки відносного спокою? Як пережите жінками представлене в літературі, мистецтві та кіно? Як змінилися українські жінки під впливом подій, учасницями та свідками яких вони були?

Які джерела можуть розповісти нам про життя та діяльність жінок найбільш повно і достовірно? Що може дати знання жіночої історії для розуміння сучасних процесів в Україні?

Запрошуємо до участі в міжнародній конференції дослідниць/ків жіночої і гендерної історії, а також фахівчинь/ців в інших галузях суспільно-гуманітарного знання, чиї дослідження мають виразний історичний вимір та зосереджуються на гендерних аспектах різних сфер і явищ, які охоплюють, але не обмежуються такими темами:

-         Жіноче повсякдення: субкультури, практики, досвіди;

-         Гендеровані простори: місто, містечко, село, дім;

-         Жінки і виробництво знань: освіта, наука, експертність;

-         Жінки і влада: лідерство, політика, самоврядування;

-         Жінки в часи воєн і революцій: насильство, спротив, виживання;

-         Жіночі права: організований жіночий рух, феміністські практики, низовий активізм;

-         Гендер націй: національні виміри жіночого досвіду та дії;

-         Жінки у фахових середовищах: гендер і праця;

-         Жінки між традиціями та інноваціями;

-         Жінки та релігії: òбрази, статуси, ролі, практики;

-         Жіночі історії Інакшості: поза межами нормативності;

-         Жіночі "голоси" минулого: джерела до вивчення жіночої історії;

-         Жіночі образи минулого: культурні репрезентації жіночого досвіду (література, візуальне мистецтво, кіно, музей);

-         Жінки в транснаціональному та трансімперському вимірах: гендерні аспекти міграцій;

-         Крізь чоловічий погляд: жінки в офіційних та его-документах;

Перевагу надаватимемо доповідям, спрямованим на постановку і розгляд ширших проблем жіночої історії на конкретному історичному матеріалі, критичний перегляд усталених історичних поглядів та оцінок крізь призму категорії гендеру, концептуалізацію й теоретичні узагальнення на основі аналізу релевантних історичних джерел, з елементами кроскультурних студій, що демонструють новизну підходу або стосуються малодосліджених тем.

Вітаємо дослідження, які є актуальними з огляду на сучасні події та дискусії в науці і суспільстві.

При формуванні програми конференції Оргкомітет відмовляється від хронологічно-тематичного принципу на користь проблемно-орієнтованого спрямування та міждисциплінарності; не підтримуються описові, позитивістські, фактографічні доповіді та шаблонні теми; не заохочуються вузько-спеціальні розвідки, цікаві і зрозумілі лише для обмеженого кола фахівців-експертів у певній темі.


Заохочуємо
до участі студенток/ів старших курсів, магістранток/ів та аспіранток/ів, чиї наукові зацікавлення зосереджені в царині жіночої/гендерної історії.


Робоча мова
конференції –- українська.


Просимо надсилати заявки на адресу Оргкомітету конференції uarwh2010@gmail.com до 15 червня 2020 р.


Відібрані до участі у Програмі доповідачки/і мають надіслати повний текст доповіді обсягом 5-7 сторінок до 15 вересня 2020 р. до Оргкомітету (для передання на ознайомлення дискутантам). Без тексту доповіді її не буде внесено до остаточної Програми конференції. Остаточну Програму конференції та офіційні запрошення до участі буде розіслано до 25 вересня 2020 р.


Заявка на участь у конференції має містити:


інформацію про доповідачку/ча: прізвище та ім'я, науковий ступінь (кандидат/ка чи доктор/ка наук) чи рівень освіти (бакалавр/ка, магістр/ка тощо), спеціалізація (дисципліна – наприклад, історія України, етнологія, соціологія тощо), місце праці чи навчання, посада/статус, основні наукові зацікавлення, бажано – перелік 2-3 наукових публікацій у царині жіночої/гендерної історії (якщо є). Додаткова інформація (у формі лінків на персональні веб-сторінки) вітається;

тему доповіді – сформульовану максимально чітко і лаконічно;

анотацію доповіді – обсягом 300-400 слів, у якій чітко зазначено предмет дослідження, основне дослідницьке питання, стисло окреслено концептуальну рамку, вказано часові та географічні межі, джерела дослідження і спосіб їх аналізу, а також викладено основні результати та висновки.

Оргкомітет залишає за собою право відхилити доповіді, які не відповідають тематичній спрямованості та загальній концепції конференції, або мають компілятивно-реферативний та абстрактно-історіософський характер.

У перспективі передбачається підготовка збірника наукових праць на основі матеріалів конференції. Відбір текстів до збірника здійснюватиметься окремо, після завершення роботи конференції.


ВАЖЛИВІ ДАТИ:

до 15 червня 2020 –- останній термін подачі заявок (інформація про доповідача/ку, тема та анотація виступу)

до 15 липня 2020 –- рішення Оргкомітету про включення до програми конференції

до 15 вересня 2020 –- подання тексту доповіді (обсягом 5-7 сторінок) до Оргкомітету

до 25 вересня 2020 –- формування остаточної Програми конференції та розсилка запрошень учасницям/кам

Запрошеним до участі доповідач(к)ам з України буде забезпечено нічліг і харчування на час конференції та (частково) відшкодовано вартість дороги.


Оргкомітет:

Оксана Кісь, д.і.н., президентка УАДЖІ;

Софія Дяк, к.і.н., директорка Центру міської історії;

Олена Стяжкіна, д.і.н., с.н.с. Інституту історії України НАН України;

Мар'яна Байдак, к.і.н., н.с. Інституту народознавства НАН України;

Катерина Кобченко, к.і.н., с.н.с. Центру українознавства Філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;

Іванна Черчович, к.і.н., незалежна дослідниця.


Логістика та комунікація:

Ірина Паслась, Вікторія Панас, Мар'яна Мазурак (Центр міської історії)


Електронна адреса Оргкомітету: uarwh2010@gmail.com

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.