АНОНС: Меморіальні літературні читання пам’яті Василя Стуса

Організатори читатимуть вірші Василя Стуса і тексти, йому присвячені

4 вересня 2020 року о 15.00 на Байковому кладовищі біля могили Василя Стуса та його побратимів Олекси Тихого та Юрія Литвина (ділянка 33) відбудуться меморіальні літературні читання, присвячені пам'яті Великого Українця, Поета і Громадянина, який саме цього дня далекого 1985 року відлетів за межу – впавши на тодішньому полі борні проти російського окупанта.

 

Мета акції подвійна:

- вшанування пам'яті Поета і Борця;

- висловлення солідарної підтримки відомому сучасному історикові й дослідникові життєвого шляху Василя Стуса – Вахтангові Кіпіані, якого вороги України прагнуть осудити за правду.

Запрошуються письменники, актори, громадські активісти, шанувальники творчості Василя Стуса та інші небайдужі громадяни.

Організатори просять дотримуватись соціальної дистанції та інших вимог безпеки, а у разі ознак застуди - уникнути відвідування заходу.

Модератори – Сергій Пантюк і Тетяна Шептицька.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.