Документи КҐБ про Україну в ООН доступні онлайн

46 документів про те, як СРСР використовував дипломатів для агентурних цілей за кордоном, а також про те, як організації української діаспори намагалися через Генасамблею ООН заявляти про політичні репресії в СРСР — опублікували онлайн

Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті публікує у вільному доступі оцифровані копії документів з архівів КҐБ про членство УРСР в ООН. 

 

Тематична колекція "Документи КҐБ про Україну в ООН" налічує 46 документів, які доступні до завантаження на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

 

"КҐБ писав характеристики на пропонованих делегатів, готував доповідні про їхню поведінку та перевіряв, чи можуть вони бути вдалими кандидатами для поширення інформації про "досягнення СРСР"", — розповідає Денис Пасічник про зміст колекції. 

 

Наприклад, в одному з документів КҐБ дає характеристику письменнику Віталію Коротичу та рекомендує його на посаду прес-аташе Представництва УРСР при ООН. Комітет держбезпеки пише, що Коротичу вдається поширювати пропаганду про досягнення СРСР за кордоном, встановлюючи для цього "культурні зв'язки" з українською еміграцією. 

 

Представники українських організацій за кордоном намагалися звертати увагу світу на те, що УРСР не є самостійним членом ООН, а всі рішення української делегації ухвалюються за поданням Москви. Вони проводили акції протесту та демонстрації біля будівлі ООН у Нью Йорку, готували тексти про порушення прав людини в СРСР, які поширювали серед інших делегатів ООН. Навіть домовлялися з представниками інших країн про підняття українських питань на Генасамблеї — наприклад, переконали канадців виступити з питанням про переслідування українських митців в Україні


"Парадоксально, що СРСР включав Україну в склад ООН, щоб помножити свої голоси, але натомість присутність України дала змогу українцям за кордоном на міжнародному рівні звертати увагу до українських проблем — адвокатувати вихід України зі складу СРСР, інформувати про Голодомор, русифікацію і знищення культури, переслідування діячів культури, українських політв'язнів", — коментує директор архіву СБУ Андрій Когут.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»