АНОНС: У Києві презентують порядок денний з деколонізації України

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного

У четвер 11 березня о 13.00 в приміщенні Національного Музею Революції Гідності (Майдан Незалежності, 2,  Будинок профспілок, другий поверх) відбудеться  презентація "Порядок денний: деколонізація".

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного.

 

Спікери:

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека",

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС,

Семен Кабакаєв, голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні",

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ,

Сергій Мокренюк, голова ГО "Євромайдан-Крим", член Крайової ради українців Криму (КРУК) ,

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО "Український світ", засновниця Безкоштовних курсів української мови та освітньої ініціативи "Є-мова",

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".

Учасники презентації оприлюднять перелік ключових завдань деколонізаційного порядку денного для України й ініціюють напрацювання інструментів розв'язання цих завдань.

Орієнтовна тривалість заходу – півтори години.

Вхід – за журналістськими посвідченнями.

Контакт: 097-9873187

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.