УІНП презентував освітній проєкт «Діалоги про війну»

Український інститут національної пам’яті презентував свій новий освітній проєкт «Діалоги про війну»

Про це розповів під час онлайн-презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Я дякую всім, хто долучився до цього проєкту, в першу чергу Володимиру Жемчугову, який був його ініціатором. Для Українського інституту національної пам'яті дуже важливо створювати популяризаційні історичні, наукові продукти, які допомагають нам пам'ятати важливі речі про те, хто ми є, чому ми тут, на цій землі, чого ми прагнемо, які наші цінності... Ми старалися створити такий проєкт, знайти таку форму, завдяки якій можна розповісти про важливі речі, які варто знати зараз, щоб не бути ошуканими і не постраждати від сусідів. І чесно, але доступно розповісти правду", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Водночас він додав, що цей проєкт дає нагоду поміркувати про питання, які стосуються оцінки війни, зокрема, "чи нормально, що в ХХІ столітті хтось на когось нападає з якихось варварських мотивів".

"Я сподіваюся, цей проєкт відкриє діалог про війну, причини й наслідки, про мир, про гідність, про права людини і в шкільній аудиторії. Що наш проєкт допоможе вчителям, методистам, вихователям", - сказав Дробович.

Як зазначалося, робота над проєктом розпочалася понад рік тому з ініціативи Героя України, співробітника ДП "Захист інформаційного простору" при Міністерстві культури та інформаційної політики Володимира Жемчугова, який після звільнення з полону проводить активну просвітницьку, національно-патріотичну роботу серед української молоді, – саме він запропонував розробити відеопроєкт для освітян і учнів, який би розкривав сутність війни, зокрема особливості ведення сучасної російсько-української війни.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.