АНОНС: Семінар-обговорення "(Не) зручна спадщина: відновити не можна зруйнувати?"

Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова

Напад Росії на Україну вкотре актуалізував проблеми збереження, інтерпретації та репрезентації історичної спадщини як матеріальної, так і нематеріальної.
 
Масові бомбардування міст України призвели до знищення або часткового ураження багатьох пам'яток. З іншого боку відкрита агресія Росії знову поставила на порядок денний необхідність критичного аналізу політики пам'яті в Україні. Оприявнилася необхідність не лише глибшої декомунізації, а й впровадження політики деколонізації публічних просторів.
Водночас деякі міста Сходу і Півдня України були засновані або розбудовані у часи Російської імперії та СРСР і їхні простори є полімпсестами різних епох, у яких зараз, під обстрілами, продовжують жити сучасні громадяни України.
Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова.
Запрошені експерти:
Марія Тахтаулова – к.і.н., начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП
Катерина Кублицька – архітекторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Євген Захарченко – к.і.н., старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Модератор:
Роман Любавський - к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.