З'явились офційні рекомендації щодо російських та радянських пам'яток в Україні

МКІП та УІНП розробили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР

Міністерство культури та інформаційної політики України й Український інститут національної пам'яті розробили рекомендації щодо пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування. 

 

Органи влади вважають, що декомунізація має продовжуватись.

Очищення публічного простору від маркерів імперських претензій на українські землі повинно супроводжуватися глибшим переосмисленням цієї частини української історичної та культурної спадщини, виробленням на рівні суспільства відповідних наративів.  

Водночас, питання демонтантажу монументів та зміни назв об'єктів топоніміки, пов'язаних з російською історією та культурою, повинні вирішуватись у правовому полі.

Російсько-радянські пам'ятки можуть бути демонтовані, переміщені або збережені у музейному фонді. Порядок вчинення таких детально розписаний у рекомендаціях.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.