Спецпроект

АНОНС: лекція Дарії Маттінґлі "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати"

За своїми кінцевими цілями та риторикою нинішня війна нагадує Голодомор 1932-33 років. Нещодавні масові вбивства в Бучі, свідоме нищення росіянами культурної спадщини України – це повторення історії

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

25 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція Дарії Маттінґлі (Кембриджський університет, Велика Британія) "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати" ('Holodomor and the Russo-Ukrainian War: What We Need to Know').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Дарія Маттінґлі є реципієнткою Leverhulme Early Career Fellowship у Кембриджському університеті (Велика Британія), де вона захистила PhD та зараз викладає радянську та російську історію.
До викладання в Кембриджі, докторка Маттінґлі викладала філософію та історію в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Бристольському університеті (Велика Британія).
Її майбутня книга аналізує впізнавані та меморіальні сліди рядових винуватців Голодомору 1932-1933 років в Україні.
 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.