Семеро полтавців прагнуть зберегти "місто перемоги російської армії"

Семеро полтавців створили петицію на захист "Полтави - міста перемоги російської армії"

На американській платформі Сhange.org створили петицію "Збережемо нашу Полтаву!", підписанти якої якої вимагають зберегти російські пам'ятники у Полтаві. Петиція має форму відкритого листа (звернення) начальнику Полтавської ОВА Дмитру Луніну, Полтавському міському голові Олександру Мамаю та депутатам Полтавської міської ради.

 

"Демонтаж призведе до втрати пам'ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість" - йдеться у петиції.

Підписанти також вважають, що полтавці "давно змінили своє ставлення до цих пам'ятників, здійснили їхнє переосмислення та переозначення."

Петицію підписали: Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник, завідувач відділу дизайну та архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Криницька Наталія Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент, Сакало Олександр Євгенійович, кандидат історичних наук, доцент, Тристанов Борис Юрійович, автор сайту "Історія Полтави", Бєлявська Оксана Юріївна, кандидат архітектури, Роговий Владислав Миколайович, полтавець, доктор історичних наук, голова Союзу українців Богемії (Чехія), Підгорний Микола Васильович, заслужений художник України, член Національної спілки художників України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.