Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували

 

08 вересня на пленарному засіданні Київської міської ради більшістю депутатів ухвалено рішення про перейменування понад 40 топонімів.

Зокрема, було перейменовано вулицю Московську на Князів Острозьких. Нагадаємо, що сьогодні на засіданні комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування ухвалили рішення відкласти перейменування вулиці Московської через пропозицію депутатки Дінари Гібабуліної назвати цю вулицю "Європейського Союзу".

У Київській міськраді відклали перейменування вулиці Московської

Утім, у сесійній залі міські депутати таки підтримали перейменування Московської вулиці на честь князів Острозьких.

Окрім того, перейменовано вулицю Волгоградську на честь Романа Ратушного.

Нові назви отримали такі об'єкти топоніміки у Києві:

Деснянський район:
вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря.

Шевченківський район:
вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.

Дарницький район:
вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
провулок Лермонтова 5-ий – провулок Александрійський;
провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського;
вулиця Костянтина Заслонова – вулиця Амет-Хана Султана.

Оболонський район:
проспект Мінський – проспект Литовський;
проспект Героїв Сталінграду – проспект Володимира Івасюка.

Святошинський район:
вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
провулок Маршака – провулок Комерційний;
провулок Маршака 2-ий – провулок Сім'ї Тарасевичів;
провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
вулиця Симашка – вулиця Мирослава Поповича;
вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.

Подільський район:
провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамалаївська.

Солом'янський район:
вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
провулок Донський – провулок Караїмський;
вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
вулиця Радгосп "Совки" – вулиця Пронівська;
вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.

Голосіївський район:
вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
провулок П'ятигорський – провулок Альпійський;
провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
провулок Майкопський – провулок Старобільський;
вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.

Печерський район:
вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву "Наводницька".





Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.