IN MEMORIAM: пішов з життя історик Вадим Стецюк

Пішов з життя історик з Кам'янця-Подільського Вадим Стецюк

 

На смерть Вадима Стецюка відгукнувся Йоханан Петровський-Штерн: "Один з моїх найперших учнів під час мого Фулбрайтівського викладання в Україні у Центрі Міської Історії, Львів. Один з тих, хто після семи годин занять на літній школі, ще іхав на мій трьохгодинний семінар в Католицький Університет.

Порядна, сором'язліва, дотепна людина неабиякої фізичної сили. Говорив мало і тихо, але завжди влучно. Прекрасний фахівець, з яким я планував провести у Кам'янці-Подільському, де він був доцентом, конференцію з вірменських, єврейських, польських та українських громад ранньомодерного Кам'янця.

У найжахітливиших снах не бачив, що доведеться писати некрологи загиблим учням. Не для того, Вадиме, не для того ми збиралися влітку 2014 року вивчати єврейську історію Східної Європи у затишній залі на Богомольця 6. Вклоняюся твої пам'яті."

Стецюк Вадим Борисович народився 1 червня 1982 р. у місті Кам'янці-Подільському. У 1988-1998 рр. навчався у Кам'янець-Подільській ЗОШ № 2 (закінчив екстерном), у 1998-2003 рр. — на історичному факультеті в Кам'янець-Подільському державному (педагогічному) університеті. Після закінчення університету вступив до аспірантури КПДУ.

У 2003-2009 рр. працював вчителем історії спеціалізованої ЗОШ № 5 м. Кам'янця-Подільського. З вересня 2006 р. працює на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського націоанльного університету імені Івана Огієнка.

У квітні 2009 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.". Писав докторську дисертацію про роль імперської армії в суспільних трансформаціях у Правобережній Україні в 1874-1914 рр.

Автор більш ніж 120 наукових публікацій.

Прощання відбудеться у четвер, 1 грудня, 11 год, у Кам'янці-Подільському, вул. Тімірязєва, 150.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.