У Києві презентували книгу «Заборонити рашизм»

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм"

Про це повідомляє Укрінформ.

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

"Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам'ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися", - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; "російський" національний характер; "українське питання" в ідеології "русского мира"; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

"Спецоперація для вирішення "українського питання" триває уже понад сто років. Щоразу українці дають відсіч рашистам різних поколінь та зупиняють їхні способи повзучого просування "русского мира" Європою", - наголосив кандидат історичних наук та співавтор книги Юрій Митрофаненко.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.